БАТЬКАМ
1. Пам’ятайте, читання – основа всіх наук, розвиток інтелекту, чим раніше дитина оволодіє технікою читання, тим легше вивчатиме всі інші предмети, передбачені програмою.
2. Читати вголос необхідно кожного дня, щонайменше 20 хвилин.
3. Для підготовки мовних органів до читання вивчіть з дитиною декілька скоромовок.
4. Після прочитання тексту поставте декілька питань по змісту, вчіть визначати головну думку твору.
5. Застосовуйте різні способи читання – вибіркове, в особах, ланцюжкове, партитурне.
6. Пояснюйте значення незнайомих слів та виразів.
7. Виберіть разом із дитиною коло читання, цікаве для неї. Створіть сімейну дитячу бібліотечку.
8. Перевіряйте, щоб ваш школяр кожні 10 днів відвідував дитячу бібліотеку, міняв прочитану літературу.
9. Слідкуйте за тим, як ваш малюк зберігає книги.
ПОРАДИ БАТЬКАМ
ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Слово до батьків
Поради батькам
щодо виховання любові до книги та читання
Епіграфом мого звернення нехай будуть слова великого Каменяра – І.Я.Франка:
Книги морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Перш за все, прохаю вас, шановні батьки, відповісти на декілька питань.
Чи даруєте Ви своїм дітям книги?
Чи купуєте Ви книги разом з дітьми?
Чи практикуєте Ви у своїй родині години сімейного читання?
ПОБАЖАННЯ. Загальновідомо, що батьки виховують дітей особистим прикладом.
Тому:
Вдома повинні бути власні книги і у дорослих, і у дітей.
Збирайте не рідкісні книги, а потрібні, необхідні, цікаві Вам і Вашим дітям. І навіть не збирайте, а відшуковуйте їх.
Вдумайтесь в те, що я вам зараз скажу, посилаючись на народну мудрість:
«На землі існує три головні цінності, три чуда:
хліб, щоб народ завжди був здоровий і сильний;
жінка, щоб не обривалася нитка життя;
книга, щоб не обривався зв’язок часів».
Було б надзвичайно добре, аби одне із чудес – книга, зайняла у кожній родині чільне місце.
Без малого дві тисячі років тому римський оратор Цицерон сказав: «Будинок без книги подібно тілу позбавленому душі». Пройшли століття і домашні бібліотеки стали важливим показником культури народу.
Домашня бібліотека. Скільки це книг – п’ятдесят? Сто? Двісті? Тисяча?
Цінність домашньої бібліотеки – не у кількості книг. Найперше спитайте у себе і своїх дітей: для чого потрібна вам саме така домашня бібліотека? Чи справді ви любите ті книги, які зібрали? Чи важливі і дорогі вони для вас? Чи ви вирішили мати їх при собі, перечитати, порекомендувати прочитати дітям, дати товаришам? Чи все відбувається випадково: подарували на день народження, купили одного разу чи товариш віддав зайву. Тоді це не бібліотека, навіть якщо книг багато.
Звичайно, важко уявити собі сучасну людину без книги. Але є її раби, жертви книгоманії. Про одну із таких жертв розповідає англійський письменник Хью-Джонс у гуморесці «Всіма правдами й не правдами».
Його дім був набитий книгами доверху. Тільки в середині був залишений малесенький – на одну людину – лаз, від якого до вхідних дверей вів вузенький прохід. Коли йому було потрібно заглянути в одну із книг, які були в нього, він змушений був вибиратися із дому і купувати новий екземпляр цієї книги – відшукати свій особистий йому було не під силу. Він був уже не володарем, а рабом своїх книг.
Отже, в домашній бібліотеці бажано б розмістити: книги-довідники, науково-популярну літературу за вашою спеціальністю та з області, яка цікавить молодших членів вашої родини. Художню літературу розмістити за алфавітом.
До книг із особистої бібліотеки потрібно постійно звертатися. Читайте їх в голос всією родиною – не для дітей, а разом з дітьми. Улюблені ваші книги можна переказувати їм, якщо читати дітям ще рано. Порадьте синові чи доньці прочитати улюблену книгу вашого дитинства.
Про прочитані книги потрібно говорити, а не випитувати і тим більше не вимагати звіту:
Що прочитав, що зрозумів? Не нав’язуйте своїх поглядів молодшим членам родини, а разом із ними, на правах більш досвідченого, а тому – розумнішого читача, роздумуйте над книгою.
Діти повинні користуватися бібліотеками. Це корисно навіть тим, у кого в дома є багато книг. Дізнатися, що читають їхні товариші, поцікавитися новинками літератури, вибрати і прочитати книгу, яка тільки-но надійшла до бібліотеки, стати першим її читачем – все це приносить радість! І ви повинні постійно підтримувати це в дітях.
Нерідко трапляється, що книга вже прочитана і кілька днів син або донька не хочуть братися за іншу. Не примушуйте їх читати! Можливо у них є потреба пережити те, що їх стурбувало, вплинуло на почуття дитини.
Що ж до перечитування окремих сторінок чи всієї книги, то без цього мабуть, не обходиться жодна людина.
Раджу батькам цікавитися, яку літературу повинні діти читати на уроках позакласного читання. А в цьому вам допоможуть вчителі-предметники, бібліотекарі. Не збувайте дорогу до наших бібліотек! Дуже добре буде, щоб книга зайняла чільне місце у вашій родині.
(22 липня 1878, Варшава – серпень 1942, Треблінка) –польський педагог, письменник.
1. Не очікуй, щоб твоя дитина буде такою, як Ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плату за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той — третьому, і це незворотний закон вдячності.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоби на схилі літ не їсти гіркий хліб. Адже що посієш – те й зійде.
4. Не стався до її проблеми зверхньо. Життя дано кожному по силі, і, будь певен, дитині воно тяжке не менше, ніж тобі, а може, і більше, оскільки в неї немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Нe муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш, але не робиш. Пам’ятай – для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
8. Дитина – це не тиран, який захоплює все твоє життя, не лише плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток у і ній творчого вогню. Це розкута любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на зберігання.
9. Вмій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, аби робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, нещасливою, дорослою. Спілкуючись із нею, радій, тому що дитина це свято, яке поки з тобою.