Міжнародний день рідної мови

Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА. Недарма говориться, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а без знання рідної мови обійтися не можна. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.

Українська мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей. Ми щиро віримо, що краса і сила української мови пригорне до себе серця мільйонів інших людей.

21 ЛЮТОГО ми святкуємо МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.

Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Тож, як писав Максим Рильський: «...Як парость виноградної лози плекаймо мову...». Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!

У школі свято зібрало всіх шанувальників рідної мови. Слова ведучих та інших учасників супроводжувались мультимедійним показом слайдів, найбільше враження справили вірші про українську мову, які закликали любити, берегти, плекати рідне слово – найцінніший скарб нашого народу.

Найкращим моментом свята був виступ з піснею «Українська мова». Голоси дівчат лунали так само дзвінко, як наша рідна мова. Глядачі дякували учасникам свята за цікавий і змістовний виступ гучними аплодисментами.

На закінчення хочеться нагадати слова українського письменника Панаса Мирного: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця...» Тож бережімо, любімо, вивчаймо українську мову, бо наш народ століттями виборював право говорити нею. А найкращі сини й доньки України віддали за неї життя.