Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій Землі

Чорнобиль – це слово стало сьогодні відоме на всій планеті. 26 квітня 1986 року принесло багато горя і смутку майже в кожну сім'ю. Чорнобиль змінив життя мільйонів людей, назавжди розділив їхні долі на дві половини: життя до катастрофи і після.

До роковин аварії на ЧАЕС в бібліотеці відбулася година роздумів «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій Землі» для десятикласників БНВК ЗОШ №13. Про особисту участь у ліквідації наслідків катастрофи розповів гість та читач книгозбірні – Анатолій Софронович Медвідь. Коли на Чорнобильській АЕС вибухнув реактор, він одним з перших виїхав на місце трагедії. За звитяжну, самовіддану працю у зоні катастрофи пан

Анатолій нагороджений орденами «За мужність», «За гуманізм і милосердя»,

нагрудними знаками «За мужність і милосердя» та Відзнакою міського голови.

Анатолій Софронович розповів про роботу водіїв у 30-ти кілометровій

чорнобильській зоні відчуження. Також учасники заходу прослухали вірші

Анатолія Софроновича зі збірки «Під чорнобильським крилом» про участь у

ліквідації аварії та героїзм побратимів-чорнобильців.

Далі розповідь про ті тривожні дні продовжив уродженець смт Поліське Володимир Леонідович Бех, якому на той час було 10 років. Його батька Леоніда Миколайовича, інспектора пожежної частини №31, за тривогою разом з черговим караулом було викликано в місто Прип'ять на боротьбу з чорнобильським атомом. Протягом трьох діб, не шкодуючи свого здоров'я і життя, безпосередньо приймали участь у ліквідації аварії. В перші дні після аварії містечко Поліське з населенням близько тринадцяти тисяч чоловік тимчасово прийняло кілька тисяч евакуйованих з міста Прип'яті, багато сімей були прийняті місцевими жителями на проживання у свої домівки. Володимир пояснив учням чому ж все-таки АЕС, розташована в місті Прип'ять, називається Чорнобильська, коротко змалював унікальність міста та його інфраструктурні переваги. Присутні також дізналися про види радіоактивних випромінювань таїх проникаючу здатність. Старшокласники переглянули фото Прип'яті таполіського до аварії на ЧАЕС та порівняли їх із світлинами останніх років.Діти з цікавістю обговорювали побачене та почуте: життя людей, якіпопри всі заборони, мешкають у зоні відчуження, унікальну екосистему, якавиникла після катастрофи.Пройдуть роки, минуть десятиліття, а Чорнобильська трагедія все однохвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, ітих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об’єднувативсіх живих одним спогадом, однією печаллю, однією надією на мирне і кращежиття.